вівторок, 27 вересня 2016 р.

Опис досвіду роботи "Роль міжпредметних зв'язків у розвитку критичного мислення школярів на уроках хімії"



Опис досвіду роботи

   учителя хімії Дідилівського НВК
   (ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ)

Наконечної Людмили Ігорівни  


         
над проблемою:

«Роль міжпредметних звязків
у розвитку критичного мислення школярів на уроках хімії»


  Зміст курсу хімії у загальноосвітній школі за останні роки дещо зазнав змін. Змінились програми, підручники. Навчання хімії зорієнтовано на досягнення державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Ідеться не лише про засвоєння хімічних понять, законів, теорій, а й про осмислене використання знань, одержаних учнями. Формування ними оцінних суджень, виявлення власного ставлення у різних життєвих ситуаціях.
У новій програмі з хімії зазначається, що вивчення даного предмету у загальноосвітній школі спрямоване на виконання таких освітніх, розвивальних і виховних завдань, як розвиток особистості учня, його задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти; формування наукового світогляду  на основі засвоєння знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони і теорії, методи наукового пізнання в хімії; формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його економічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві; розкриття ролі хімії у розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.
         Тому у своїй роботі, в першу чергу,  керуюсь вимогами, що передбачені програмою з хімії для загальноосвітніх шкіл, а також державним стандартом знань, умінь і навичок, які повинні отримати учні при вивченні хімії, постійно знайомлюсь з новинами сучасної педагогічної науки і практики, застосуванням нових освітніх технологій, удосконалюю форми і методи роботи.
          Працюю над проблемою: «Роль міжпредметних зв’язків у розвитку критичного мислення школярів на уроках хімії». Вважаю, що ця проблема на сьогодні є актуальною, тому,  що під критичним мисленням розуміють здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих стереотипів, традицій. Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, у якому процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду є основою розвитку мислення дитини, її особистості.
Природничі знання необхідні кожній людині як у повсякденному житті, так і для розвитку наукового світогляду, об’єктивного бачення світу, у якому ми живемо. Також вважаю, що міжпредметні зв’язки дають можливість формувати систему знань про навколишній світ, сприяють формуванню стійкої мотивації пізнавальної діяльності школярів,  її активізації, дають можливість краще зрозуміти і засвоїти власне хімічні поняття і закономірності.
Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
Проблему практичної реалізації міжпредметних зв’язків на уроках хімії досліджували О.М.Біда, Н.М.Буринська, І.Д.Звєрєв, В.Р.Ільченко, Є.О.Неведомська, С.В. Ніконова, Л.В.Туріщева та інші. Проте, незважаючи на вагомі результати досліджень і практичного досвіду педагогів, є ще ряд питань, які потребують уваги, зокрема, шляхи реалізації міжпредметних зв’язків, методи їх впровадження з метою інтеграції знань учнів.
У своїй роботі дотримуюсь класифікації міжпредметних зв’язків, запропонованої Л.В. Туріщевою, яка виділяє міжпредметні зв’язки:  за способом засвоєння знань, способом взаємозв’язку предметів, за складом наукових знань, за знаннями про пізнання, формами організації роботи учнів.
У процесі навчання хімії реалізовую міжпредметні зв’язки з біологією, природознавством,  екологією, валеологією, фізикою, географією,  математикою, філософією, основами безпеки життєдіяльності людини.
Основним у моїй роботі є розуміння того, що фундаментальні хімічні знання і уявлення формуються не при вивченні окремих тем, а упродовж засвоєння усього курсу. Зокрема, знання та розуміння атомно-молекулярного вчення; суті закономірностей перебігу і значення хімічних реакцій; поширення та ролі речовин у природі, використання їх людиною; колообігу хімічних елементів у природі може сформуватись у систему лише при постійному здійсненні міжпредметних зв’язків.
Надаю перевагу таким стратегіям навчання як поглиблення та проблематизація. Саме реалізація міжпредметних зв’язків  дає можливість поглибити знання учнів про поширення виучуваних речовин у природі та їх біологічну роль, негативний вплив на довкілля і здоров’я людини; розглядати хімічні і фізичні явища у взаємозв’язку; вивчати практичне застосування речовин та їх виробництво у промисловості. Проблемний підхід до навчання дає мені можливість активізувати пізнавальну діяльність учнів, заохотити їх до пошуку відповідей, вирішення проблемних ситуацій як теоретичного, так і практичного характеру. Наприклад, при встановленні взаємозв’язку і взаємозалежності між складом, будовою і властивостями речовин та їх застосуванням; поясненні таких явищ, як ізомерія та алотропія; розв’язуванні експериментальних задач на перетворення, добування та виявлення речовин за їх характерними реакціями; розв’язуванні розрахункових задач різних типів.  
Використовую різні форми роботи на уроці: фронтально-колективні, групові та індивідуальні, враховуючи диференційований та особистісний підхід до кожного учня. Значну увагу приділяю створенню умов для самостійної роботи учнів. Для цього вчу працювати з підручником та додатковою літературою, складаю і пропоную учням  завдання різних типів для вироблення певних умінь і навичок, різнорівневі завдання.  Прагну дати можливість кожному учневі засвоїти матеріал максимально на тому рівні, на який він здатний. Більш обдарованим учням пропоную додаткові, творчі завдання: підготувати реферат, повідомлення, цікаву інформацію, презентацію, кросворд чи задачу. При цьому критичне мислення учнів розвиваю шляхом формування навичок виявлення і заперечення припущень, перевірки фактичної точності і логічної послідовності, визначення альтернатив, формування дослідницьких навичок: спостерігати, порівнювати, описувати, визначати, аналізувати, асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати.
Вивчення хімії неможливе без використання пояснювально-ілюстративних та дослідницьких методів. Тому на кожному уроці намагаюсь максимально використати можливості експерименту, моделювання, демонстрації зразків речовин та їх властивостей і застосування.
Для діагностики і перевірки рівня засвоєного учнями використовую хімічні вікторини, загадки, хімічні і цифрові диктанти, тестування, самостійні та контрольні роботи.
Сучасні вимоги до уроку передбачають використання інформаційних технологій та мультимедійних засобів навчання, тому практикую створення презентацій до  уроків з використанням інтернету та заохочення учнів до такої роботи.
Оскільки основною формою організації навчання є урок, то докладаю всіх зусиль для того, щоб кожен проведений урок відповідав організаційним, дидактичним, психологічним, етичним та санітарно-гігієнічним вимогам.
Практикую різні типи і структури уроків: засвоєння нових знань; формування умінь і навичок; застосування знань, умінь і навичок; узагальнення і систематизації знань; перевірки і корекції знань, умінь і навичок;  комбіновані уроки; уроки-лекції; уроки-семінарські заняття; уроки-практичні заняття а також нестандартні уроки: подорожі, уроки-дослідження, конференції, усні газети; інтегровані уроки.
         Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. Структура уроку дещо відрізняється від прийнятої.  Кожен урок починається з актуалізації (передбачення), під час якої спрямовую учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета. Потім підводжу учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них.  Завершується урок рефлексією, під час якої учні закріплюють та узагальнюють вивчене, обмінюються з іншими про те, як нові знання змінили їхні попередні уявлення.
На кожному етапі уроку використовую певні методи і прийоми технології розвитку критичного мислення.
Розминка сприяє підготовці учнів до сприймання нового матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку, створює сприятливий психоемоційний клімат. До неї можуть входити психологічні  міні-тренінги, цікаві логічні вправи, поетичні рядки, проблемні питання.
На етапі актуалізації знань застосовую такі інтерактивні методики, як «Мозковий штурм», «Прес», «Коло ідей», «Гронування», що розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого обсягу інформації на базі вже відомого учням обсягу знань. На цьому етапі доцільними також є евристична бесіда, дискусія, хімічні диктанти, вправи: «Закінчити речення», «Вставити пропущене», «Так чи ні», «Цікаві квадрати», «Третій зайвий», «Біла ворона».  Це дає стимул учням ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому та ефективному засвоєнню хімічної символіки та термінології, виробленню навичок написання хімічних формул простих і складних речовин.
        З метою мотивації навчальної діяльності на уроці використовую цікаву інформацію з теми уроку, рольову чи дидактичну гру, мультимедійні презентації, наочність.
        На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу використовую різні форми і методи групової роботи. Це робота над створенням і захистом проектів, діаграми Вена, «Обмін проблемами», «Гронування», «Асоціації», «Снігова куля», метод «Кейсів», який ефективно формує навички розв’язування проблемних ситуацій, метод «Кубування» для всестороннього розгляду проблем чи певних тем, «Картки пам’яті», «Таблиці порівнянь», робота з опорними схемами та опорними конспектами.
Етап рефлексії включає вправи для закріплення і корекції знань учнів: «Сенкани», «Гронування», «Кола Вена», методи «Це…, тому що …» та «Якщо… - то…», «Магічний трикутник», «Складання тексту на основі запропонованих слів», «Перефразування», проблемно-творчі задачі, дидактичні ігри («Лото», «Лабіринт» та інші), твори-п’ятихвилинки («Ода воді», «Життєдайний кисень », «Оксиди навколо нас», «Якби не було хімії», «Особливі метали», «Хімічні елементи в організмі людини»).
Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовую рольові та дидактичні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Я знаю, що …», «Час похвали».
Під час пояснення нового матеріалу звертаю увагу і  даю можливість учням слідкувати за логічною послідовністю викладу, причинно-наслідковими зв’язками між фактами та явищами, що вивчаються.
Наприклад, починаючи вивчати тему «Хімічні елементи, їхні назви та символи. Поняття про Періодичну систему хімічних елементів Д.І.Менделєєва» у 7 класі організовую  інтерактивну вправу «Мікрофон» і пропоную учням дати відповіді на запитання: 1) Що вам відомо про будову речовин? 2) Чи знаєте ви суть таких понять, як «атом», «молекула», «хімічний елемент»?
Учні вже знають, що хімічні елементи мають назви та символи. Тому пропоную їм підготувати повідомлення про походження назв хімічних елементів, їх символів. Учням цікаво довідатись, що багато назв елементів пов’язані з географічними об’єктами, прізвищами учених, властивостями речовин, які утворюють ці елементи. Розкривши принцип розміщення хімічних елементів у Періодичній системі, можна дати завдання для самостійної роботи: скласти картки для кількох хімічних елементів (за зразком), на яких помістити назву та інформацію про її походження, символ, вказати номери періоду і групи, у яких знаходиться елемент, відомості про будову атома, поширення у неживій і живій природі, речовини, до складу яких він входить, прізвища учених, що його відкрили чи вивчали. Інтерес школярів викликає вікторина, запитання якої передбачають міжпредметні зв’язки.
1. Який елемент найпоширеніший у Всесвіті?
2. Які хімічні елементи найпоширеніші у літосфері Землі?
3. Звідки походить назва елемента Гелію?
4. Які хімічні елементи містяться в органічних речовинах?
5. Який хімічний елемент є необхідним для міцності кісток?
6. Які елементи потрібні для росту і урожайності рослин?
7. Нестача якого елемента в організмі людини призводить до недокрів’я?
8. Який елемент, потрібний людині, міститься у морській капусті?
9. Які хімічні елементи названі на честь держав?
 Учні також люблять виконувати творчі завдання з цієї теми: складають кросворди, ребуси, пишуть невеликі реферати.
Вивчення хімічних реакцій розпочинаю з чіткого розмежування фізичних і хімічних явищ. Учням вже багато відомо про механічні, теплові, електричні, оптичні фізичні явища, але вони також зустрічались і з хімічними явищами: горіння, фотосинтез, дихання, кулінарна обробка їжі тощо. На їх прикладі розглядаємо суть хімічних реакцій, ознаки та умови їх перебігу, порівнюємо з фізичними явищами. Наприклад, практикую створення проблемної ситуації шляхом постановки запитань.
1.  Що відбувається при скисанні молока? Чи можна повернути його до попереднього стану?
2.  При охолодженні вода замерзає і перетворюється на лід. Чи можна повернути воду до попереднього стану?
Учні порівнюють ці явища, роблять висновки. Такий прийом допомагає розвивати логічне мислення.
При вивченні Оксигену як хімічного елемента і кисню як простої речовини у пригоді учням стають також знання одержані на уроках природознавства, фізики та географії. Тому проводжу урок у формі інтелектуальної гри чи семінару, пропоную учням творчі завдання, організовую експериментальне дослідження складу повітря, властивостей та добування кисню. При цьому особливу увагу звертаю на взаємозв’язок хімічних та фізичних явищ.  З метою формування цілісного уявлення про біосферу та роль колообігу кисню у природі наголошую на виключному значенні процесу фотосинтезу для формування життя на Землі, пропоную учням з’ясувати суть та значення процесу дихання живими організмами. Для активізації навчальної діяльності здійснюю ігровий прийом «Казка по колу».
При вивченні у 8-му класі нового поняття «кількість речовини» та розрахунків за хімічними формулами доцільними є міжпредметні зв’язки з фізикою і математикою. Учні повинні засвоїти взаємозв’язок між такими величинами, як кількість речовини, маса, об’єм, густина та молярна маса, молярний об’єм, відносна густина, число Авогадро. Тут доречними будуть інтегровані задачі на міжпредметній основі. Наприклад, у який бік перехиляться шальки терезів, якщо на них поставити посудини однакового об’єму, наповнені за однакових умов киснем і вуглекислим газом?
Вивчення складу, назв і формул оксидів, основ, кислот і солей на уроках хімії у 8-му класі співпадає у часі з вивченням мінерально-сировинних ресурсів України на уроках географії. Тому учні можуть використати знання, одержані на уроках хімії, і підготувати повідомлення про хімічний склад паливних, рудних і нерудних корисних копалин та їх поширення в Україні.
Важливу роль у формуванні уявлень про взаємну залежність будови і властивостей речовин відіграє знайомство з періодичним законом і періодичною системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Уявлення про будову атома, склад і будову речовин та їх властивості учні вже мають. Тепер вони повинні зрозуміти суть періодичної зміни властивостей хімічних елементів та їх сполук у періодах, залежність властивостей речовин від типу хімічного зв’язку та кристалічної ґратки. Ця тема має важливе світоглядне значення, оскільки дає можливість розкрити єдність живої і неживої природи, дію законів діалектики: переходу кількості у якість, заперечення заперечення, єдності і боротьби протилежностей, розвитку по спіралі.
Вивчаючи ізотопи, особливо звертаю увагу на суть явища радіоактивності, використання радіонуклідів, вплив радіації на живі організми. Це сприятиме закладанню основи для вивчення споріднених тем на уроках фізики і біології.
Широкі можливості для реалізації міжпредметних зв’язків дає вивчення хімії у 9-му класі. Вивчення розчинів, електролітичної дисоціації, окисно-відновних реакцій, закономірностей хімічних реакцій потрібно здійснювати на міжпредметній основі з фізикою, біологією та географією. А знайомство з найважливішими органічними сполуками закладає базу для вивчення хімії та біології у старших класах, формування системи знань з цих предметів.
Інтерес учнів 9 а також 11 класів викликають інтегровані уроки хімії і біології при вивченні вуглеводів, білків, жирів, нуклеїнових кислот, біологічної ролі та застосування органічних речовин. Тут особливу увагу звертаю на вплив деяких органічних речовин, особливо отруйних, на організм людини (спирти, отрутохімікати).
Вивчаючи сполуки найважливіших неметалічних і металічних елементів у 10 класі, учні мають можливість закріпити, узагальнити та систематизувати знання про основні класи неорганічних сполук. Для реалізації цієї мети пропоную учням складати опорні конспекти за таким планом: 1). Історія відкриття елемента та його сполук. 2). Характеристика елемента, будови його атома за місцем у періодичній системі. 3). Найважливіші прості і складні речовини, утворені даним елементом, їх фізичні та хімічні властивості. 4). Поширення та колообіг хімічного елемента у природі. 5). Застосування і добування сполук елемента та їх роль у природі та житті людини.
Особливу роль у формуванні хімічної картини світу відіграє вивчення та детальний аналіз  колообігу елементів у природі. Тому прагну навчити учнів будувати ланцюги логічних міркувань. Наприклад, вивчаючи колообіг Нітрогену, послідовно з’ясовуємо такі питання.
1. До складу яких речовин у природі входить Нітроґен?
2. Чому Нітроґен, такий потрібний для синтезу органічних сполук, живі організми не засвоюють з повітря у вигляді азоту?
3. Чим пояснюється мала активність молекулярного азоту?
4. Які шляхи фіксації молекулярного азоту вам відомі?
5. Як вирішує цю проблему людина?
 6. Що таке азотні мінеральні добрива і для чого вони потрібні?
7. Чому небезпечні нітрати?
8. Яку роль відіграє процес колообігу Нітроґену у природі?
При вивченні поширення та застосування сполук неметалічних та металічних елементів, а особливо таких тем, як «Нітратні й ортофосфатні добрива», «Поняття про будівельні матеріали», «Загальні способи добування металів. Виробництво чавуну і сталі», «Поняття про сплави», «З історії розвитку чорної металургії в Україні», «Охорона навколишнього середовища під час виробництва і  застосування   металів» не обійтись   без      встановлення міжпредметних зв’язків з географією.
Важливим методом здійснення міжпредметних зв’язків є вирішення інтегрованих задач. Ці задачі містять комплексну інформацію міжпредметного характеру, для їх розв’язання потрібне залучення знань з різних галузей. Часто практикую такі задачі у вигляді хімічних загадок. Наприклад:   Про яку речовину йдеться?  Занепад і повний розпад Римської імперії були зумовлені отруєнням, особливо знаті, цією речовиною. Колись її додавали в погане вино для поліпшення його смаку. У Давньому Римі з неї були зроблені: водопровід, монети, гирі, кухонний посуд. Сьогодні її використовують для запобігання корозії телеграфних та електричних підземних дротів та виготовлення акумуляторів. Її солі використовують у виробництві фарб. Олов’яний припай являє собою сплав олова і цього металу.
При вивченні органічної хімії в 11 класі жоден урок не може обійтись без міжпредметних зв’язків, особливо з біологією, екологією, географією. Їх впровадження здійснюю, використовуючи знання учнів з цих предметів, для актуалізації опорних знань, мотивації навчальної діяльності, пояснення причинно-наслідкових зв’язків між властивостями і застосуванням, поширенням у природі і біологічною роллю речовин. Учні готують реферати, повідомлення, презентації, шукають цікаву інформацію в інтернеті.
У позакласній роботі міжпредметні зв’язки реалізую шляхом проведення міжпредметних тижнів, інтелектуальних ігор та конкурсів, вікторин, ранків та вечорів, конференцій, круглих столів, екскурсій.
Таким чином, використання міжпредметних зв’язків на уроках хімії допомагає школярам сформувати навики критичного мислення; зрозуміти багатоманітність та єдність живої і неживої природи, взаємоперетворення неорганічних і органічних речовин; суть, механізм, закономірності та взаємозв’язок хімічних та фізичних явищ, колообігу хімічних елементів у природі; молекулярні основи життя та на основі цих знань сформувати наукову картину світу.
В результаті реалізації міжпредметних зв’язків учні мають такі досягнення у навчально-пізнавальній діяльності: знання набувають системного характеру і можуть вільно використовуватись шляхом трансформації в інших галузях; формується здатність до логічного та критичного  мислення; виробляється уміння інтегративного використання знань, перенесення  методів однієї науки в іншу, що лежить в основі творчої діяльності людини; стає цілісною світоглядна картина, посилюється ціннісна сторона пізнання; формується високий рівень навчальної мотивації; спостерігається розвиток особистої активності, пізнавальної та інтелектуальної ініціативи.
Випускники дедалі частіше обирають професії, які потребують інтегрованих знань природничо-математичного характеру, пов’язані з такими галузями, як прикладна екологія, сільське господарство, медицина, фармацевтика, ветеринарія, геологія.

Можу поділитися досвідом проведення інтегрованих уроків на між- предметній основі; складання конспектів уроків за технологією розвитку критичного мислення та опорних конспектів для учнів; різних видів самостійних робіт як при вивченні нового матеріалу, так і для перевірки  рівня знань, умінь та навичок учнів.

План роботи кабінету хімії Дідилівського НВК на 2016-2017 н.р.